Налаштування CS2 для максимального FPS

Налаштування всередині гри — найшвидший важіль: нічого не треба встановлювати й нема чого ламати, все змінюється за хвилину і так само відкочується. Розберемо, що з них коштує дорого, а що можна спокійно лишити гарним.

Що коштує найбільше кадрів

Згладжування (MSAA). Найдорожчий параметр у списку. Різниця між 8x і 2x буває в третину кадрів. На високій роздільній здатності згладжування майже не потрібне — почніть із 2x або вимкніть узагалі.

Якість тіней. Другий за вартістю. І тут важливий момент: у CS2 тіні впливають на видимість супротивника, тому ставити їх на мінімум не варто — ви втратите інформацію про те, що хтось стоїть за рогом. Середні — розумний компроміс.

Масштаб роздільної здатності. Якщо упор у відеокарту, зниження зі 100% до 85% часто дає більше, ніж усі інші налаштування разом.

Якість ефектів і часток. Просідання трапляються в димах, на молотових і при спалахах — тобто саме тоді, коли стабільність важливіша за все.

Затінення оточення (Ambient Occlusion). Помітно навантажує відеокарту, а у змагальній грі його майже не видно.

Що можна не різати

Деталізація текстур. Якщо відеопам'яті вистачає — а в більшості сучасних карт вистачає, — високі текстури не коштують майже нічого в кадрах. Різати їх безглуздо, ви просто погіршите картинку.

Фільтрація текстур. Анізотропна фільтрація давно майже безкоштовна.

Деталізація моделей. Впливає помірно, а на видимість супротивників — напряму. Не занижуйте.

Про fps_max і вертикальну синхронізацію

Вертикальну синхронізацію вимикайте. Вона додає помітну затримку введення — а в шутері це важливіше за гладку картинку. Розриви кадру неприємні, але програний двобій неприємніший.

Обмежувач кадрів варто залишити. Повністю знятий ліміт змушує відеокарту працювати на межі, грітися й шуміти заради кадрів, яких монітор усе одно не покаже. Розумно обмежити трохи вище за частоту монітора — тоді й затримка низька, і залізо не кипить.

Якщо у вас монітор зі змінною частотою (G-Sync або FreeSync), схема інша: увімкніть її в драйвері й обмежте кадри на кілька одиниць нижче за максимальну частоту монітора. Це дає і гладкість, і низьку затримку одночасно.

Параметри запуску: чого вже немає

Тут багато застарілих порад. CS2 — інший рушій, і більшість параметрів із CS:GO у ній просто ігнорується. Прапорці на кшталт ручного задання кількості потоків або режиму рендера нічого не роблять: гра сама визначає конфігурацію.

З того, що досі працює і є безпечним, — вимкнення вступного ролика. Усе інше варто додавати, лише якщо ви розумієте, навіщо саме, і вмієте заміряти результат до і після.

Окремо про примусово високий пріоритет процесу: ця порада трапляється постійно, але вона частіше шкодить. Гра починає конкурувати із системними задачами, і замість приросту виходять ривки.

Порядок налаштування

  1. З'ясуйте, у що впираєтесь — у процесор чи у відеокарту. Без цього ви крутитимете не ті повзунки.
  2. Якщо у відеокарту: згладжування → затінення → масштаб роздільної здатності → тіні.
  3. Якщо в процесор: налаштування графіки майже не допоможуть, займіться системою та фоновими програмами.
  4. Змінюйте по одному параметру й дивіться результат. Інакше ви не зрозумієте, що спрацювало.

І пам'ятайте про порядок величин: налаштування гри дають десятки відсотків, налаштування системи — одиниці. Починати треба з першого.

FlowSync робить усе описане вище автоматично — і створює точку відновлення перед змінами, щоб будь-яке налаштування можна було відкотити.

Подивитися FlowSync

Читайте також

Усі статті